Структура вартості наводиться по основних конструктивних елементів та видів робіт. Якщо планований вами об’єкт настільки індивідуальний, що подібна оцінка, навіть із застосуванням різних поправок, не забезпечить бажану точність прогнозу, використовують збірники територіальних укрупнених розцінок на типові частини будівель і споруд з виділенням вартості матеріалів, експлуатації машин, а також витрат на оплату праці, загальновиробничих витрат і прибутку безпосередніх виконавців робіт. При визначенні вартості технологічного обладнання і його монтажу використовують довідники фірм-виробників обладнання або вартостей промислового обладнання з кількох десятків головних галузей. Одночасно можна спланувати і відповідні експлуатаційні витрати.
Таким чином, на основі завжди доступної інформації про середню вартість наявних аналогічних об’єктів нерухомості, а з іншого боку – даних про цінах на земельні ділянки, орієнтовною вартістю нового будівництва, обладнання, майбутніх експлуатаційних витрат – досвідченими фахівцями замовника, або девелоперськими, інжиніринговими та консалтинговими фірмами , проводиться визначення ефективності об’єкта для інвестора. Впевнений в обгрунтованості майбутніх витрат і прийнятності прибутку, озброєний інформацією про їх орієнтовною величиною, інвестор готовий до спілкування з проектантами і підрядниками. Він визначив ціну і готовий до майбутніх витрат. Саме цей момент істини і породжує будівельну діяльність. Вона – не самоціль, а лише засіб в ширшому бізнесі.
Далі, замовивши проектну документацію, інвестор отримує вже точнішу кошторисну вартість, визначену за довідниками, що містить десятки тисяч розцінок на всі види робіт з розбивкою на вартість матеріалів, заробітну плату, експлуатацію машин, загальновиробничі (накладні) витрати і прибуток майбутнього підрядника.
Тепер подивимося, якими інформаційними ресурсами користується підрядник.
Кошторисна вартість, що визначається підрядником за участю в тендері, базується на його очікувані витрати і доходи. Перш за все, на внутрішньофірмових нормах витрат ресурсів на виконання тих чи інших робіт, прогнозних цінах на ресурси, загальновиробничі витрати в залежності від розмірів його фірми та інших факторів, прийнятною прибутку на вкладений їм капітал. Підрядник, і тільки він, повинен обов’язково знати все це. Однак кошторису підрядників для подання замовникам орієнтуються і на згадані вище усереднені для даної території розцінки. У цьому полягає сенс і мистецтво торгів. Ми говорили вже, що на основі кошторису на торгах відбувається встановлення договірної ціни. Для підрядника договірна ціна стає початком процесу подальшої оптимізації його витрат. В кошторисах з метою отримання контракту часто показуються скромні розміри прибутку – кілька відсотків по відношенню до витрат, і він змушений, часто із залученням консалтингових та інжинірингових компаній, шукати можливості зниження витрат і підвищення рентабельності контракту приблизно до 10% без погіршення якості і при безумовному дотриманні термінів будівництва.
Слід додати, що існують і більш детальні норми, що публікуються інформаційними фірмами для регулювання відносин дрібних учасників будівельного процесу. Так, з огляду на, що значна частина робіт виконується невеликими будівельними фірмами, широко використовуються такі норми, як вартість 1 люд.-год роботи спеціалізованої бригади з розбивкою на заробітну плату, витрати на експлуатацію техніки, накладні (загальновиробничі) витрати і прибуток. Така інформація щорічно публікується для кількох сотень типових бригад. Чи не здається вам, читачу, що саме її бракує нам при наймі ремонтно-будівельних бригад?
Ми є: