Інформаційне моделювання будівель

Перш за все, при використанні BIM на проект йде менше часу. Правда, на ранній стадії впровадження це не всі помічають, оскільки робочий час перерозподіляється, та й на перших (пілотних) проектах через непідготовленість співробітників і недосконалу організацію роботи в нових умовах цього часу може витрачатися навіть більше. За даними зарубіжних джерел, економія часу при виконанні проекту в середньому становить 20-50%, при внесенні змін до проекту вона набагато більше. Відомі спеціалізовані фірми, у яких подібна економія часу, за їх власними даними, становить близько 90% [6].

Ще один розділ проектування, в якому BIM приносить відчутну вигоду – створення специфікацій і випуск будівельних кошторисів, що можна вважати новим принципом автоматизованого ціноутворення в управлінні будівництвом. У нинішніх кошторисників на збір даних щодо обсягів робіт і матеріалів із проекту йде більше двох третин робочого часу. Але головна проблема для них – це зміни, наприклад, у випадку варіантного проектування.

У світі сьогодні кошторис з похибкою навіть 50% вважається прийнятним. При використанні BIM, коли всі дані автоматично надходять з моделі, а завдання кошторисника – лише встановити зв’язки даних з кошторисною програмою, похибка, за даними зарубіжних джерел, зменшується до 3%, а перерахунок можливий будь-коли. Одна з причин державного впровадження BIM у Великобританії та багатьох інших країнах – точність кошторисів і прозорість витрат на будівництво, що дозволяє раціонально використовувати державні ресурси.

Проблеми вітчизняного ціноутворення, рівень якого найнижчий у пострадянських країнах, досліджувалися у наших публікаціях, наприклад [15; 16].

Часто вважають, що BIM – це технологія проектування нових будівель і споруд. Але інформаційна модель будівлі має набагато більш широке застосування, у тому числі для вже існуючих об’єктів, оскільки містить всю необхідну інформацію про них.

У розвинених країнах на сьогоднішній день побудовано так багато, що на перше місце там виходить не створення нових, а ефективне обслуговування наявних будівель – і це є ще одним імперативом управління будівництвом.

Основні доходи і вигоди своєму власникові (особливо, державі) будівля приносить саме в період експлуатації, яка розтягується на багато десятиліть. Інформаційна модель в цьому випадку дозволяє проводити ефективне управління, облік витрачених ресурсів і здійснених платежів, якісно і своєчасно проводити поточні, капітальні та аварійні ремонтні роботи, вносити необхідні корективи в конфігурацію приміщень і здійснювати багато іншого, що необхідно для забезпечення оптимального використання будівлі.

Зрозуміло, що для цього потрібні будуть спеціальні комп’ютерні програми, які будуть брати з моделі саме потрібну для задач ремонтного обслуговування інформацію і правильно нею оперувати. Такі програми не потрібні архітекторам, вони не потрібні при проектуванні або будівництві будівлі, тому на початкових етапах розвитку ВІМ вони і не з’являться. Цей процес вимагає прискорення.

Оскільки інформація про регламент обслуговування або терміни ремонту конструктивних елементів та обладнання на етапі традиційного проектування та будівництва не потрібна, замовнику (особливо, державному) треба надати право вимагати від проектувальника відповідні розрахунки для експлуатації будівлі. Виникне потреба як у нових програмах, так і у накопиченні та постійній актуалізації додаткової інформації. Таким чином, на стадії експлуатації будівлі процес інформаційного моделювання триватиме і створюватиме інформаційну основу обґрунтованості експлуатаційних параметрів на майбутнє.

Нарешті розглянемо регламентаційний вплив держави на розвиток ВІМ та впровадження нових методів управління.

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10