Таким чином, починає викристалізовуватися одна з головних проблем комплексного використання BIM: наскільки основна модель, створювана в першу чергу проектувальниками, придатна і зручна для інших фахівців, що підключаються на більш пізніх стадіях роботи з проектом.
Причому ця модель доповнюється тими, хто потім з нею і працює. Тобто все відбувається в повній відповідності з безперервністю процесу інформаційного моделювання.
Перш за все необхідно зрозуміти, що сучасний ВІМ – це процес, повністю орієнтований на комп’ютерну обробку всієї інформації, що вимагає її систематизації для прийняття ефективних рішень.
І основою для реалізації цього процесу повинна стати чітка класифікація всього інформаційного простору будівельної галузі, в т.ч. відповідно до міжнародних стандартів.
Саме тому, в умовах «інформаційного голоду», що існує зараз в будівельній галузі, першочерговим питанням є створення і застосування сучасного національного класифікатора всієї інформації, пов’язаної з проектуванням, будівництвом і експлуатацією, який буде гармонізовано з уже діючими міжнародними стандартами, наприклад, з ISO 12006 -2: 2015 і Uniformat II.
3.1. Почнемо з першого етапу – проектування, етапу 3D, етапу формування проектної 3-х мірної геометричної моделі об’єкта.
Цілі і завдання цього етапу спрямовані на зниження витрат і часу на проектування при значному підвищенні його рівня і якості, максимально близько до Міжнародних стандартів.
Для цього необхідно:
- Перше – удосконалити систему проектування, шляхом обов’язкового переходу на тривимірне проектування (3D-проектування) і формування проектної документації на основі, впроваджуваних в усьому світі ВІМ-технологій, що і призводить до значного скорочення термінів і трудомісткості формування проектної документації в єдиній інформаційній структурі (маються на увазі не тільки паперові документи, а й їх електронні аналоги);
- Друге – забезпечити на етапі формування форескізного і ескізного проекту варіантне проектування;
- Третє – забезпечити вільний обмін інформацією на всіх етапах інвестиційного процесу, на основі універсальних форматів обміну даними між різними програмними комплексами та базами даних, що всіляко і активно впроваджуються в усьому цивілізованому світі (IFC і XML);
- Четверте – забезпечити переклад всієї проектної документації, систематизуючи її і включаючи весь документообіг, в електронний вигляд.
- П’яте – забезпечити широке формування бази даних бібліотечних елементів, відповідно до прийнятої системи їх класифікації та кодування, гармонізованої з міжнародними стандартами;
- Шосте – створити і організувати ведення електронних паспортів проектів;
- Сьоме – організувати ведення електронних архівів проектів, зі створенням, веденням і використанням баз даних об’єктів-аналогів, в т.ч. використовуючи при цьому збережені архіви проектних організацій, переводячи їх з паперових носіїв в електронний вигляд;
- Восьме – на основі зазначених універсальних форматів (IFC і XML) забезпечити передачу всього комплексу проектно-кошторисної інформації про проект інформаційної 3D моделі об’єкта в цілому або окремих його елементів в будь-діючі кошторисні програмні комплекси, модернізуючи їх відповідно до нової методології визначення вартості будівництва. А також реформованої, з урахуванням нових потреб і можливостей, нормативної бази.
- Дев’яте – здійснити впровадження автоматизованої системи управління Проектуванням (СУП).
Примітка:
Зразком у впровадженні цього напрямку 3-мірного об’єктного проектування може стати Центральний проектний інститут Міністерства оборони, який застосував інформаційне моделювання при проектуванні космодрому в Бразилії.
Ми є: