Інформаційне моделювання будівель

З інформаційної точки зору, ВІМ являє собою електронне представлення одночасно фізичних і функціональних характеристик, спільне для проектантів, будівельників та власників (користувачів) об’єкта, що формує достовірну основу для прийняття ними рішень упродовж життєвого циклу будівлі – від попередньої концепції до зносу. Причому, важливо, що прийняття рішень відбувається в інтересах власника, відповідно порівнюються базисні та оптимальні вартісні оцінки об’єкта і потенційний ефект[8]. Економічний інтерес інших співучасників може полягати у праві на частину цього ефекту порівняно з базисною ціною їхніх робіт чи послуг. Сформулюємо цю принципову зміну в управлінні як появу нового джерела ефекту і механізму його перерозподілу. Треба відразу зауважити, що такий механізм вимагає наявності для порівняння ринкових нормативів вартості, а не ресурсних деформованих нормативів, як в Україні [15; 16].

В інформаційному моделюванні будівля і все, що має до неї відношення, розглядаються як єдиний об’єкт, тобто будівельний об’єкт проектується як єдине ціле і зміна будь-якого його параметру тягне за собою автоматичну зміну інших, пов’язаних з ним параметрів, аж до креслень, візуалізацій, специфікацій, календарного графіка і кошторису. Це вимагає від виробників обладнання, конструкцій, матеріалів попереднього збору та надання до спільної інформаційної бази відповідних даних про технічні, екологічні та вартісні характеристики їхньої продукції; від розробників програмного забезпечення – узгодження комп’ютерних засобів архітектурного проектування, кошторисного ціноутворення, управління проектами, управління утриманням та експлуатацією будівель тощо; від держави – впровадження відповідних стандартів, норм та інших регулюючих документів. Тож віртуальний об’єкт інформаційно взаємодіє з великим обсягом доступного довідкового матеріалу, який заноситься в систему, а потім використовується у будь-який час на кожному робочому місці і по кожній спеціальності з автоматичним виготовленням креслень. Прикладом довідникових даних можуть бути різноманітні відомості про матеріали, вироби, планувальні рішення, типові будівлі, фрагменти будівель, дані про прилади автоматики, електрики, сантехніки тощо, а також про їхні ціни.

Як бачимо, на противагу ринковій закритості та комерційній таємниці учасників будівництва, більшого ефекту можна було б досягти, відкривши (попередньо нагромадивши) внутрішню інформацію про власну продукцію та послуги, їхню вартість.


[8] При спорудженні нового корпусу музею мистецтв у місті Денвер для організації взаємодії субпідрядників при зведенні каркасу будівлі, а також при монтажі мереж і комунікацій була використана інформаційна модель, яка дозволила скоротити термін будівництва на 14 місяців і отримати економію до 400 тис. доларів на цьому комплексі робіт при кошторисній вартості усього об’єкта в 70 млн доларів.

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10