Визначення вартості будівництва UNIFORMAT II

WLA як методологія обов’язково використовується у державному секторі у Швеції, Японії, Австралії, США [1, c. 7]. На шляху до впровадження WLA знаходяться деякі країни Південної Америки. Як не дивно, у країнах, що розвиваються, незважаючи на дефіцит коштів, концепція та інструментарій WLA не поширені. Лише у міжнародних проектах такі країни змушені відповідним чином обґрунтовувати інвестиції. Загальним документом, який забезпечує використання методології WLA в управлінні активами (Assets Management) та експлуатацією об’єкта (Facility Management) [15], є ISO 14040 [16]. Прогнозування термінів служби, обслуговування та заміни об’єктів з метою безпеки методологічно регулюються ISO 15686 [17].

Є кілька причин, чому WLA використовується, на жаль, не так широко:

  • відсутність достовірних і актуальних регіональних даних про поточні витрати і експлуатаційні якості (вигоди);
  • недостатня інформованість про рівень майбутніх витрат, що пов’язано з експлуатацією об’єкта;
  • відсутність мотивації у результатах WLA;
  • відсутність інформації про здійснені попередні капітальні та поточні витрати;
  • відсутність зручного формату представлення комплексної інформації.

Концепція WLA успішно використовується у Великобританії в рамках так званої Приватної фінансової ініціативи (PFI) – близького аналогу нашого державно-приватного партнерства – у реалізації довгострокових проектів, таких як школи, лікарні, дороги. Держава виступає у таких проектах співінвестором, контрагентом при оподаткуванні, кредитором. Створюваний інвесторами консорціум здійснює комплекс робіт та послуг ніби в обмін на потік доходів протягом ряду років. Аби схема була привабливою для приватних учасників, держава, наприклад, у випадку будівництва школи чи лікарні, сплачує консорціуму регулярну плату за користування об’єктом, що покриває витрати на будівництво, оренду будівлі (експлуатаційні витрати протягом терміну, наприклад, концесії), витрати на допоміжні послуги та гарантує прийнятний прибуток. Таким чином усі витрати упродовж терміну служби і експлуатаційні якості стають важливими у подібних угодах і вимагають попередньої оцінки.

Це призвело до розвитку відповідного інформаційного та програмного забезпечення. Останні тенденції у розвитку WLA пов’язані також з концепцією сталого розвитку (Sustainable Development), прийняттям у різних країнах відповідних будівельних норм. Розширення концепції WLA пов’язане також із так званою інтегрованою логістичною підтримкою (Integrated Logistic Support) – методикою, що використовується в аерокосмічній галузі для гарантії безвідказного функціонування об’єкта, включаючи забезпечення запасними частинами, інструментами, ремонтним персоналом тощо.

То ж, концепція WLA повинна бути на нормативному та методичному рівні впроваджена в процес проектування, починаючи з його ранніх стадій, щоб забезпечити найкраще співвідношення ціни і якості шляхом розгляду та обґрунтування варіантів проектних рішень з орієнтацією на експлуатаційні якості. Це ж стосується проектів капітального ремонту та реконструкції.

Інформаційне забезпечення управління вартістю життєвого циклу.

Вельми актуальним, як вказували розробники LCC, і значимим для власника є перехід до оцінки в повному обсязі всіх витрат по можливих альтернативах проекту і виборі того варіанту, який забезпечить мінімальну загальну вартість об’єкту власності за умови його належної якості і функціональності. LCC повинен виконуватися на якомога ранішому етапі проектування, коли ще існує можливість мінімізації витрат при зміні проектних рішень.

Застосування методу основане на наступній класифікації основних видів витрат протягом життєвого циклу: первинні капітальні витрати, енерговитрати, інші експлуатаційні і фінансові витрати. Первинні витрати можуть включати капіталовкладення у нове будівництво або реконструкцію будівель і споруд, придбання інженерного обладнання.

Детальна оцінка кошторисної вартості будівництва, якщо є укрупнені нормативи, не є необхідною для попередніх економічних розрахунків альтернативних проектів будівельних систем. Спочатку вартість проектів оцінюється за статистичними даними об’єктів-аналогів або визначається по державних або недержавних збірниках і базах даних.

Для цього у США, наприклад, використовуються модель Tri-services Parametric Estimating System – TPES, що розроблена в Національному інституті будівельних наук (National Institute of Building Sciences – NIBS) і міститься в базі Construction Criteria Base, – CCB[1]. Модель передбачає оцінку вартості різних типів будівель, визначаючи основні їх параметри (поверховість, площа і об’єм, периметр). Для цих же цілей може бути також використана система Success Estimator компанії US Cost[2]. Але в ході подальшого проектування LCC може бути навіть кілька разів повторений у міру того, як з’являється усе більш детальна інформація про проектні рішення та вартість об’єкту. Детальніші вартісні оцінки виробляються на різних стадіях розробки проекту (30, 60 і 90% готовності). Ці розрахунки у США виконуються вже за допомогою збірників одиничних розцінок (Commercial Unit Price Book) або бази даних R.S. Means Building Construction Cost Database[3] .


[1] http://www.wbdg.org/
[1] http://www.uscost.com/

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19