Світові тенденції глобальних змін в будівельній галузі та ВIM в Україні

  1. Першочергові завдання для успішного впровадження ВIМ в Україні – як програма дій.

Як ви бачите, впровадження ВІM технологій завдання багатофакторне, багатофункціональне і вимагає окремих рішень не тільки на рівні окремих організацій, а й на загальнодержавному рівні. Жодна окремо взята проектна, будівельна або експлуатаційна організація, навіть на рівні великих асоціацій, корпорацій і т.п. не зможе здійснити в повному обсязі ті революційні перетворення в країні, які потрібні для впровадження ВІМ – технологій.

При впровадженні ВІМ технологій, як і при будівництві будинку, спочатку необхідно закласти фундамент, на якому цей будинок буде побудований. І такий фундамент вже існує.

Проблеми подальшого розвитку інформаційних технологій передбачають істотне поліпшення якості проектування та управління будівництвом, скорочення термінів проектування і будівництва, залучення інвестицій і грантів (в т.ч. іноземних) і потребують вирішення декількох першочергових завдань:

  1. Створити єдиний інформаційний простір будівельної галузі для всіх учасників інвестиційного процесу в будівництві на основі єдиної системи класифікації та кодування інформації, прийнятої для всіх учасників інвестиційного процесу. Гармонізованого з міжнародними системами і стандартами, на основі Українського будівельного класифікатора – УБК (ПА № 2167 від 02.07.1999г.), гармонізованого, в даний час, з міжнародною системою класифікації та кодування Uniformat II.

Для реалізації цього завдання необхідно:

  • Затвердити УБК як основу створення єдиної системи класифікації та кодування всієї інформації в галузі будівництва, прийнятої для всіх учасників інвестиційного процесу;
  • Змінити кодування ресурсів цінників і прейскурантів в чинній кошторисної нормативної бази на ієрархічний код УБК;
  • Змінити кодування одиничних робіт в збірниках кошторисної нормативної бази на код УБК, створивши відповідні перекодіровочні таблиці. Це дозволить автоматизувати процес формування укрупнених нормативів, в т.ч. створення конструктивних елементів відповідно до їх класифікації за міжнародними стандартами.

Примітка:

Використання перекодіровочних таблиць дозволить виконати перехід на нову систему класифікації та кодування кошторисної нормативної бази поетапно. У перехідний період можуть бути використані обидві системи кодування.

 

  1. Забезпечити відкритий обмін базами даних на основі відповідних міжнародних стандартів (IFC і ​​XML) на всіх етапах інформаційної моделі та життєвого циклу об’єкта.
  2. Регламентувати передачу всієї проектно-кошторисної документації від проектних організацій замовнику та підряднику в електронному вигляді.
  3. Забезпечити механізм створення конструктивних елементів будівель і споруд, класифікованих за міжнародними стандартами (наприклад, з використанням Uniformat II), з урахуванням особливостей діючої в Україні кошторисної нормативної бази.
  4. Затвердити до використання форму складання локального кошторису, договірної ціни та акту виконаних робіт, що встановлюють остаточну вартість по кожному кошторисному рядку (РЕКН, УРКН, УВР, КЕ), з урахуванням всіх витрат, як це прийнято за європейськими нормами (так звану форму комерційного кошторису).
  5. Затвердити планування і облік виконаних обсягів робіт по конструктивних елементах на основі даних виконання по мережевим графіками, тим самим забезпечивши поступовий перехід від обліку виконаних робіт по прийнятим сьогодні формам КБ-2В і КБ3.
  6. Внести відповідні зміни та доповнення до ДСТУ Б Д.1.1.-1-2013 «Правила визначення вартості будівництва» і супутніх йому ДСТУ-Н.

    Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15