Світові тенденції глобальних змін в будівельній галузі та ВIM в Україні

І прообразом такої модернізації можуть стати програмні комплекси розробки МНІАЦ «Інфобуд», які вже функціонували на початку 2000-х:

  • Електронний банк даних «Будівельні ціни», по веденню банку даних матеріальних ресурсів, по постачальникам і регіонах України, в т.ч. з їх регіональними цінами;
  • Багатофункціональний програмний комплекс iBMS – Інформаційна система управління будівництвом (information Building Management System), – що забезпечує автоматичне визначення обсягів робіт і передачу всього комплексу проектно-кошторисної інформації про проект з проектної 3D моделі об’єкта в цілому або окремих його елементів в будь-діючі кошторисні програмні комплекси .

Примітка:

       Програмний комплекс iBMS забирає до себе всю інформацію з 3-х мірної моделі проектування (а це конструкції, матеріали з їх геометричною прив’язкою до осей і висотних позначок моделі будівлі) і пов’язує конструктивні елементи креслення з позиціями кошторисної нормативної бази. Що забезпечує можливість на основі моделі будівлі визначати в автоматичному режимі, як обсяги, так і вартість кожного конструктивного елементу, частини будівлі, що виділяється захватки і об’єкта в цілому (їх прямі витрати).

  • Програмний комплекс «ТК-Інвестор», в якому формуються кошторисні нормативи на конструктивні елементи будівель і споруд, технологічна кошторисна документація, забезпечує автоматизовану передачу кошторисної інформації в програмні комплекси управління проектами, такі як Microsoft Project, Spider Project, All Plan, Primavera і ін ., тобто забезпечує всю повноту і автоматизовану передачу вхідної інформації для реалізації п’ятого етапу ВІМ технологій, управління будівельним процесом, з використанням мережевих графіків.

Примітка:

      Чинна нормативна база та кошторисна документація вирішує тільки одне питання: визначення вартості будівництва. Та й то тільки на рівні зведеного кошторисного розрахунку ми маємо можливість визначити вартість будівництва об’єкта в цілому, коли враховані витрати по всіх, якщо не помиляюся, 12 главам зведеного кошторисного розрахунку.

      Інвестору же потрібні не тільки точні терміни закінчення будівництва в цілому, але й терміни реалізації окремих його етапів, для своєчасного поетапного фінансування цих витрат. Передбачаю ваші заперечення. Ви скажете: але ж у нас виділяються черги будівництва, пускові комплекси, їх вартість.

       Так, це передбачалося нашою проектно-кошторисною документацією, в ПОС – директивними графіками будівництва. Але в ВІМ технологіях передбачаються такі графіки і показники на рівні конструктивних елементів і технологічних комплексів робіт, що дозволяє практично в автоматизованому режимі зв’язувати їх в технологічні процеси, з використанням мережевих графіків будівництва.

Вирішення цього завдання і стало основною функцією програмного комплексу «Інвестор» – створення так званого структурованого кошторису, з розподілом обсягів робіт по захваткам і конструктивним елементам. Крім того, з призначенням на кожну роботу конкретних  виконавців – ланки, бригади, з робочими певної спеціальності і кваліфікації, з їх чисельним складом, для можливості визначення реальних термінів тривалості роботи, на кожному конструктивному елементі; і реальною заробітною платою.

Раніше такі склади бригад були в виробничих нормативах ЕниР, яких зараз немає. Зате є так званий, середній розряд робітника з його середньою тарифною ставкою, який в графіках будівництва не працює. Такого «середнього робочого», з усередненою продуктивністю, не існує в реальних умовах будівництва.

Примітка:

      На жаль, ми зараз вже втратили свій вітчизняний програмний продукт, який реалізує 5-й етап ВIM і змушені будемо використовувати перераховані вище імпортні програмні продукти. Багато хто, напевно, ще пам’ятають знамениту систему КУБ-комплексного управління будівництвом Садовського Володимира Івановича з НДІБВ, яка, на той час, значно випереджала всі розробки автоматизованого управління

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15