Визначення вартості будівництва UNIFORMAT II

Що стосується вартості матеріалів і обладнання, то їх можна отримати в базах даних Американського товариства по випробуванню матеріалів – ASTM International[4] або інших. Експлуатаційні витрати споруд на енергію, воду тощо визначаються на підставі поточних норм витрат і цінових прогнозів. Оскільки витрати енергії, і до деякої міри – води, залежать від конфігурації споруди і конструкцій, то ці витрати зазвичай оцінюються для будівлі в цілому, а не для окремих її компонентів.

У початковій стадії проекту, дані відносно енергоспоживання можна знайти в комп’ютерних програмах Energy-10[5], Еquest[6] та інших. Програми ENERGY PLUS (DOE), Doe-2.1e, BLAST вимагають детальнішої вхідної інформації, доступної на пізніх стадіях проектування. Інші пакети програм, призначені для вибору обладнання, розповсюджуються його виробниками.

Прогнозні ціни на енергію можуть бути отримані безпосередньо від постачальника, або з бази даних прогнозу зростання цін на енергію. Витрати на водопостачання визначаються аналогічно.

Інші експлуатаційні витрати – на утримання і ремонт – нормувати важче. Тому для розрахунків часто використовуються інженерні експертні оцінки. Проте, в США можна знайти і статистичну інформацію та методики її використання і здійснювати розрахунки середньої вартості експлуатації на одиницю площі залежно від віку, місця розташування, поверховості, площі будівлі. А ось система Whitestone Research Building Maintenance and Repair Cost Reference надає річні витрати по елементах будівлі, як і витрати на повний експлуатаційний термін.

Фінансові витрати пов’язані переважно з відсотковими ставками і податками. Для бюджетних проектів відсоткових ставок, як правило, немає, хоча і це – дискусійне питання[7]. При фінансуванні через спеціальні фонди – вони можуть бути пільговими. У недержавному секторі фінансові витрати слід планувати на загальних підставах. Крім того, в процесі ухвалення інвестиційного рішення слід враховувати і не грошові витрати, а особливо – вигоди. Для цього пропонується використовувати методику Cost-effective —consider Non-monetary Benefits[8].

Параметри, використовувані при аналізі нинішньої вартості (Рresent Value), наступні.

Ставка дисконту, як відомо, є мінімальною прийнятною нормою прибутку інвестора. Для проектів, що фінансуються з держбюджету, держава визначає і публікує нормативне значення ставки дисконтування без врахування інфляції[9]. Горизонт проекту, наприклад, у федеральній програмі енергоменеджменту (FEMP), обмежений 40 роками. У проектах по контрактах на енергозбереження горизонт визначається терміном повернення кредиту. Інфляція враховується шляхом вживання в розрахунках постійного або змінного курсу. Причому, перший підхід рекомендується для державних проектів.

Визначення нинішньої вартості життєвого циклу здійснюється по формулі: LCC = I + E + W + O + R — S, (1)

де: LCC – теперішня вартість (present value) життєвого циклу; I – початкові капітальні інвестиції; E – енерговитрати; W – витрати на водопостачання; O – неенергетичні експлуатаційні витрати; R – вартість капітального ремонту, S – залишкова вартість.

При виборі проекту використовуються і додаткові показники:

– чиста економія (Net Savings – NS) – економія при експлуатації мінус різниця в капітальних інвестиціях;

– відношення економії до інвестицій (Savings-to-investment Ratio – SIR) – відношення економії до різниці в капітальних інвестиціях;

– приведена внутрішня норма прибули (Adjusted Internal Rate of Return – AIRR) – річна прибутковість альтернативного проекту протягом аналізованого періоду, включаючи внутрішні реінвестиції з дисконтуванням;

– проста і дисконтована окупність (SPB і DPB).


[3] http://rsmeans.reedconstructiondata.com/
[4] http://www.astm.org/
[5] http://www.wbdg.org/tools/
[6] http://doe2.com/equest/
[7] Може застосовуватись Social discout rate (SDR)
[8] https://secure.whitestoneresearch.com/
[9] http://www.wbdg.org/design/consider_benefits.php/
[10] http://www1.eere.energy.gov/femp

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19