Інформаційне моделювання будівель

Європарламент своїм недавнім рішенням стимулює такі правила і для інших членів ЄС.

Не знижуються темпи впровадження BIM у Північній Америці та Південно-Східній Азії. Впритул до прийняття рішення про державну підтримку використання BIM підійшов Китай.

На пострадянському просторі лише у Білорусі була прийнята Галузева програма з розробки та впровадження інформаційних технологій комплексної автоматизації проектування та підтримки життєвого циклу будівлі, споруди на 2012-2015 роки [9]. Метою програми проголошено впровадження сучасних інформаційних систем і технологій, що підвищують ефективність виробництва, якість і конкурентоспроможність продукції та послуг підприємств будівельної галузі. Однак завдання програми сформульовані переважно у інформаційно-проектній площині: впровадження інформаційних систем і нових технологій проектування; впровадження інформаційних технологій для підтримки життєвого циклу будівлі, споруди; інтеграція інженерних інформаційних ресурсів; підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації фахівців з комплексної автоматизації проектування та управління життєвим циклом будівлі, споруди; стандартизація інформаційних систем і технологій в будівництві. Іншими словами, завдання програми зосереджуються навколо засобів, а не економічних та управлінських механізмів.

Натомість, аналізуючи історію ВІМ, можна помітити наступне співпадіння: саме у цей самий період набуває розвитку економічна концепція та створюється інструментарій аналізу витрат життєвого циклу (Life Cycle Costing) [10; 11], які на сьогоднішній день оформилась у новітню методологію повної оцінки існування об’єкта (Whole Life Appraisal), згідно якої під управління підпадають усі витрати і доходи упродовж життєвого циклу від концепції до завершення експлуатації і зносу об’єкта [12]. Тож логіка концепції ВІМ не має обмежуватись стадією будівництва, а охоплювати і експлуатацію.

Можна вважати, що у розвинених країнах у 1980-х роках на основі нових інформаційних можливостей почалося переосмислення підходів до проектування будівель як до оптимізації об’єктів і процесів. Ураховуючи, що проектування, як правило, виконується на замовлення замовника-інвестора, традиційний підхід ВІМ можна трактувати як значний прогрес в управлінні капітальними інвестиціями на стадії будівництва за рахунок підвищення економічної та екологічної ефективності проекту. Подальший розвиток ВІМ показав, однак, що не менший результат може досягатися при застосуванні інформаційного моделювання в управлінні створеними довгостроковими матеріальними активами на стадії їхнього утримання та експлуатації, зокрема із урахуванням енерговитрат [13]. Таким чином, можна підсумувати, що на даний час у розвинених країнах формується принципово новий інтегрований вартісно-енерго-еколого-орієнтований механізм проектування та менеджменту об’єктів і процесів, який забезпечує сталу ефективність, або так звану сестейнабільність (Sustainability) об’єктів [14].

Зважаючи на відсутність серйозних вітчизняних публікацій та практичного досвіду з ВІМ-тематики, виникає потреба історично і логічно проаналізувати це новітнє явище з висновками щодо імперативів його прискореного (за участю держави) поширення в Україні, зокрема у сфері трансформації економічних відносин учасників інвестиційно-будівельно-експлуатаційного процесу. При аналізі економіко-управлінського значення БІМ спиратимемося на інформаційні аспекти, висвітлені [6].

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10