Інформаційне моделювання будівель

ІНФОРМАЦІЙНЕ МОДЕЛЮВАННЯ БУДІВЕЛЬ: ІМПЕРАТИВИ ОПТИМІЗАЦІЇ ВАРТОСТІ БУДІВЕЛЬНО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ

Інформаційне моделювання будівель (Building Information Modeling – ВІМ) знайоме, на жаль, не всім вітчизняним фахівцям і керівникам галузі, а якщо й знайоме, то здебільшого як засіб тривимірного проектування будівельних об’єктів за допомогою програмних продуктів ArchiCAD, Revit, Vectorworks тощо. У той же час, темпи поширення ВІМ у розвинених країнах вже наводять тамтешніх менеджерів на думку про справжню революцію в управлінні будівництвом.

Наша спроба професійного погляду на явище ВІМ, ніби «здалека», та порівняння з українськими сумними реаліями дозволяє, уникнувши деталей, особливо виразно помітити економічний сенс ВІМ як прийдешньої зміни усієї чинної системи відносин в інвестиційно-будівельному комплексі та інтеграції у нього експлуатаційної компоненти. Тому аналіз досвіду впровадження ВІМ розвиненими країнами, умовно абстрагуючись від стрижневої інформаційної складової, може показати деякі інституційні новації, урахування яких можливе і доцільне вже на сучасному етапі і на фоні яких деякі усталені методи управління можуть виявитися недосконалими.

Звернемо увагу й на те, що ключову, імперативну роль у прискоренні цього процесу може і повинна відігравати держава як провідний інвестор-замовник та власник нерухомості, а також як регулятор відносин у недержавному секторі інвестиційно-будівельного комплексу.

Як свідчить історія ВІМ [1], інформаційне моделювання у будівництві, на противагу традиційним кресленням, концептуально було започатковане у 1975 р. американським професором Чарльзом (Чаком) Істменом (Charles Eastman) у публікації [2]. У 1986 р. англієць Роберт Ейш (Robert Aish) вперше використав термін «Building Modeling» як інформаційне моделювання будівель. Він сформулював основні принципи інформаційного підходу до проектування: тривимірне представлення об’єкта; автоматичне отримання креслень на основі сукупності параметрів об’єкта та його елементів; параметризація об’єктів і створення відповідних баз даних; розподіл процесу будівництва по етапах [2]. Р. Ейш проілюстрував новий підхід у проектуванні прикладом успішного застосування моделювання при реконструкції Терміналу 3 лондонського аеропорту «Хітроу». У підсумку з’явився термін «Building Information Modeling»– ВІМ у його нинішньому сенсі (уперше у публікації Г.А. ван Недервеена (G.A. van Nederveen) і Ф.П. Толмана (F.P. Tolman) 1992 року [3]).

З 2002 року концепцію ВІМ стали освоювати провідні розробники програмного забезпечення у сфері архітектурно-будівельного проектування.


[1] Ніколаєв В.П., Ніколаєва Т.В. Інформаційне моделювання будівель: імперативи оптимізації будівельно-експлуатаційного процесу / В.П. Ніколаєв, Т.В. Ніколаєва // Будівельне виробництво. Міжвідомчий науково-технічний збірник – К.: НДІБВ, 2015. – № . – С.

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10