Проблеми будівельної галузі України

Для цього необхідно:
Перше – удосконалити систему проектування, шляхом переходу до тривимірного проектування (3D-проектування) і формування проектної документації на основі, впроваджуваних в усьому світі ВІМ-технологій, що призводить до значного скорочення термінів і трудомісткості формування проектної документації (В Англії вже прийнятий ЗАКОН про розробці комплексної проектно-будівельної та експлуатаційної документації тільки на основі ВІМ-технологій);
В даний час BІМ-технології отримують широкий розвиток і впровадження в усьому світі тому, що забезпечують підхід до проектування, зведення, оснащення, експлуатації та ремонту об’єктів будівництва (до управління повним життєвим циклом об’єкта), який передбачає комплексну обробку всієї архітектурно-конструкторської, технічної, економічної та іншої інформації про будівлі та споруди будь-якої складності, з усіма її взаємозв’язками і залежностями в єдиній інформаційній структурі.
Аналогічні розробки здійснені і в Україні, в чому можна переконатися на прикладі, розробленого вже більше десяти років тому, в МНІАЦ «Інфобуд», програмного комплексу iBMS (information Building Management System – Інформаційна система управління будівництвом).
За кордоном такі комплекси, незважаючи на свою високу вартість, вельми затребувані, тому що їх застосування окупається в найкоротший час. У нас же, тільки окремі проектно-будівельні фірми і корпорації використовують їх у своїй діяльності.
• Друге – забезпечити передачу всього комплексу проектної та кошторисної інформації про проект (iBMS) з інформаційної моделі об’єкта в цілому або окремих його елементів в будь-які діючі кошторисні програмні комплекси;
• Третє – забезпечити вільний обмін інформацією на всіх етапах інвестиційного процесу, на основі сучасних універсальних форматів, які всіляко і активно впроваджуються в усьому цивілізованому світі (IFC і ​​XML);
• Четверте– забезпечити переклад всієї проектної документації, систематизуючи її і включаючи весь документообіг, в електронний вигляд і організувати ведення електронних архівів проектів, в т.ч. зі створенням, веденням і використанням баз даних об’єктів-аналогів.
• П’яте – здійснити впровадження автоматизованої системи управління Проектуванням (СУП)

3.2 Визначення вартості об’єктів будівництва та створення сучасної кошторисної
нормативної бази:
• Перше
– необхідно почати широке застосування різних підходів до визначення вартості будівництва на різних етапах інвестиційного процесу: не тільки витратного (ресурсного) методу, прийнятого в Україні, а й широкого використання дохідного і порівняльного методів, прийнятих на Заході, і які вже отримують все більше застосування в Росії, Білорусі та Казахстані.
• Друге приділити належну увагу внесенню суттєвих змін у підходах до достовірного визначення вартості будівництва та їх відповідності міжнародному досвіду і стандартам;
• Третє – визначення вартості будівництва повинно охоплювати не тільки етап самого процесу будівництва, але і вартість всього життєвого циклу об’єкта, що вкрай важливо для вибору і впровадження найбільш ефективних проектних рішень;
• Четверте – створення баз даних конструктивних елементів різних типів об’єктів, їх єдиної класифікації, для попереднього визначення вартості будівництва, гармонізованих з міжнародною класифікацією, наприклад широко впроважуємого і розповсюдженого в США, Європі та Канаді UNIFORMATа ІІ, який за своєю структурою і класифікацією дуже нагадує Український Будівельний Класифікатор -УБК, який вже неодноразово пропонувався до застосування Мінрегіону Академією будівництва України.

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8