Поняття суті ВІМ технологій, проблеми їх розробки

У мене своя відповідь, дуже проста, на це питання: тільки тому що вже тоді, а це ще не було зрозуміло рядовим учасникам будівельного процесу, вище керівництво галузі та країни чітко розуміло, що діючий ресурсний (витратний) метод визначення вартості будівництва, побудований на одиничних нормативах, при діючій методиці
по ДБН 1,1.1-2000. дозволяє підряднику накручувати будь-яку ціну на будівельну продукцію. І порівнювати показники різних виконавців при тендерах на різні об’єкти було практично неможливо. І це на той період всіх влаштовувало. Влаштовує мабуть і зараз, тому що всі з нетерпінням очікували: що ж нового і прогресивного принесе з собою розроблюваний новий національний стандарт ДСТУ Б Д.1.1-1 (що діє з 2013 року) ПРАВИЛА ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ БУДІВНИЦТВА (кошторисна документація), а на ділі, на дуже превеликий жаль, він мало чим відрізняється від ДБН1.1.1 -2000. І це з різницею в 13 років, в період переходу від соціалістичних відносин до капіталістичних, при нібито бурхливому розвитку ринкових відносин.
В кінцевому підсумку це призвело до знаменитого виразу Леоніда Макаровича: «Маємо те, що маємо».
Деяких, в т. ч. тих, хто сидить в цьому залі, це повністю влаштовує. Вони кажуть: «До нашої пенсії вистачить!». У нашій країні все можливо – може бути і вистачить. 20-років з 25-ти нашої незалежності вже втрачено, скільки втратимо ще – невідомо.
Але, вочевидь, це не влаштовує країну, не влаштовує Україну, нехай це і сказано пафосно.
Інакше, навіщо ми тут зібралися, щоб в черговий раз, знову намагатися встигнути сісти в останній вагон поїзда, що рушив в ХХІ століття.
Минуло 20 років і ми знову, пропагуючи гасло, що вектор нашого розвитку пов’язаний з ЄС, не з російським, а з західним світом, робимо, «подолавши в лапках корупцію», спробу дотягнутися до європейського рівня проектування, управління будівництвом і експлуатацією об’єктів, до рівня потреб західних інвесторів, шляхом впровадження у себе ВІМ- технологій.
Що заважає цьому я коротко виклав у своїй статті «Проблеми будівельної галузі України і реальні загрози її зникнення». Цю статтю, Сергій Борисович, за що я йому дуже вдячний, розіслав всім учасникам конференції, яка проходила в Івано-Франківську в травні цього року. Хто не читав, може ознайомитися з нею на нашому сайті: www.infobud.com.ua.

На цьому ж сайті ви зможете більш детально ознайомитися з різними досягненнями різних країн в питаннях впровадження у них ВІМ-технологій, а також з тими комплексами, про які зараз піде мова, які як раз були розроблені і направлені на впровадження таких технологій, які тоді ще не називалося ні ВІМ, ні 3D, ми їх називали просто – «віртуальна модель об’єкта».
Тепер давайте собі чітко усвідомимо, що мається на увазі під поняттям ВІМ- технології в будівництві (думаю, що сьогодні не всі собі це чітко уявляють).
Для образного уявлення наведу порівняння, яке мені дуже сподобалося, зі статті, яку днями розіслав Сергій Борисович всім учасникам сьогоднішньої наради.
Виявляється, ВІМ-технології вже багато років використовуються в аерокосмічному комплексі, міністерстві оборони, автомобілебудуванні. Не знаю, тільки в США чи у нас теж. Нарешті черга дійшла і до будівництва. Нам, для прикладу, більше підходить літакобудування, ніж автомобільна промисловість, в якій при складанні автомобіля використовується конвеєрна збірка різних вузлів і агрегатів.
Збірка літака ж, як і в будівництві (скажу по аналогії – складання будівлі), як кінцева продукція залишаються нерухомими, а навколо цієї моделі рухаються і збирають з окремих деталей, вузлів, конструктивних елементів кінцеву продукцію різні виконавці.

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7