Світові тенденції глобальних змін в будівельній галузі та ВIM в Україні

Третього не дано: ігнорувати світові тенденції в розвитку будівництва – значить СВІДОМО йти на руйнування і повне знищення вітчизняної будівельної галузі.

Загальновизнаним фактом є те, що Україна має одних з кращих програмістів в світі, які обслуговують при цьому провідні західні фірми.

Якщо їх діяльність направити на швидкий розвиток ВIМ технологій, забезпечивши відповідним фінансуванням, то ми маємо можливість отримати одне з найбільш перспективних і ефективних напрямків економічної діяльності, в т.ч. в сфері високих комп’ютерних технологій. Маємо реальну можливість стати в один ряд з передовими країнами світу в цій сфері діяльності. Адже для цього є всі передумови.

У нас є всі шанси успішно йти другим шляхом, тому що значна частина цього шляху вже була пройдена в кінці 90-х, початку 2000-х. І якщо Білорусія, Казахстан і навіть Росія роблять ставку на імпортні програмні продукти, то у нас є всі можливості спертися на власні методологічні, інформаційні розробки та програмні продукти.

Ще 15-20 років тому ми створювали автоматизовану систему проектування і управління будівельним комплексом, зі скороченою назвою ПУСК, в рамках роботи тоді ще існуючого науково-дослідного інституту автоматизованих систем в будівництві, відомого вам НДІАСБ, який «успішно» припинив своє існування в роки нашої незалежності. У ній реалізовувалися практично всі ті завдання, які зараз отримують впровадження у всьому світі під назвою BIM технологій, з усіма перерахованими вище етапами від 3D до 5D. Це можна більш детально продемонструвати на слайдах відповідної презентації. При цьому хочеться зробити акцент на тому, що все, що показано на слайдах даної презентації, було реалізовано нами ще на початку 2000-х.

Якщо нам вдасться все це повторно реалізувати, вже в рамках розповсюджуваних ВIМ технологій і в ув’язці з міжнародними стандартами, то тоді вже у нас будуть купувати відповідне програмне та інформаційне забезпечення. І ми будемо  отримувати від цих інвестицій ДУЖЕ великі гроші, а не витрачати  їх на придбання аналогічних дорогих програмних комплексів, та ще й на прив’язку їх до наших умов.

Коротко про розробки тих років (більш докладно показано в презентації).

Як вже говорилося, передумовою для впровадження ВІМ технологій є створення єдиного інформаційного простору будівельної галузі України на основі єдиної системи класифікації і цифрового кодування всієї інформації, що використовується на всіх етапах життєвого циклу об’єкта.

І якщо Казахстан в своїй Концепції закладає на розробку відповідної системи чотири роки, а Росія, створивши вже свій Звід правил впровадження ВІМ, прийшла до висновку, що без створення єдиної системи класифікації і цифрового кодування всієї інформації, практичне впровадження ВІМ неможливо, то в Україні такий класифікатор був створений при розробці системи ПУСК, про що було сказано вище. Необхідно було тільки його затвердити, чого, на жаль, не було зроблено в той час. Тобто, основа для початку впровадження ВIM вже створена.

Якщо рухатися далі по вищеперелічених етапах, то сьогодні наші проектні організації широко використовують автоматизовані системи архітектурного та конструкторського об’єктного проектування 3D – ArchiCAD, AutoCAD, Revit, AllPlan, Компас.

А також аналогічні системи вітчизняного виробництва – Ліра, Мономах, SCAD, Сапфір, АРС, Ельф і ін.

Визначення вартості будівництва, тобто реалізація моделі 4D проводиться на основі чинного національного стандарту ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», із застосуванням програмних комплексів АВК-5, ІВК, АС-4, Будівельні технології-кошторис, Кошторис-ХХІ, Експерт- кошторис, ТК-ІДС (Тендер-Контракт-інтелектуальні будівельні кошториси) та ін. Потрібно тільки їх модернізувати під нову методологію і інформаційне забезпечення, що реалізують впровадження ВIM технологій.

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15