Загально Українська конференція

Резолюція науково-практичної конференції

«Визначення вартості об’єктів будівництва, проектних, будівельно-монтажних та ремонтно-будівельних робіт із застосуванням сучасних технологій і матеріалів. Ціноутворення, управління та документообіг у будівництві – 2016»

26 травня 2016 р.                                                                                                 м. Івано-Франківськ,

Учасники конференції на основі доповідей, розглянутих матеріалів і після їх обговорення вирішили:

  1. Вимогою часу є передача на місця повноважень, не властивих центральним органам влади, та встановлення прозорих та зрозумілих правил роботи. Разом з тим у сфері будівництва визначальні параметри вартості праці встановлюються центральним органом виконавчої влади.

У зв’язку з цим конференція звертається до Мінрегіону, Мінекономіки, ТК-311 щодо необхідності розробки та впровадження методик для розрахунку:

  • розміру середньої заробітної плати у будівництві;
  • вартості людино-дня (людино-години) проектних робіт
  • вартості людино-години науково-технічного супроводу.

Ці методики мають встановлювати прозорий порядок розрахунків для всіх учасників ринку на основі доступних, відкритих статистичних даних, які формуються ринком.

  1. Практика використання ДСТУ Б Д.1.1.-1-2013 «Правила визначення вартості будівництва» та супутніх йому ДСТУ-Н, а також державних ресурсно-елементних кошторисних норм свідчить про потребу у подальшому їх вдосконаленні.

У зв’язку з цим конференція звертається до Мінрегіону, національного органу зі стандартизації, ТК-311 щодо необхідності внести зміни до національних стандартів з ціноутворення. А саме:

  • Внести доповнення до підрозділів ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013 4.3., 4.4., 5.4., 5.5., 6.2. та 3 згідно яким «Вартість матеріально-технічних ресурсів визначається виходячи із нормативної потреби та поточних цін по рядкам локальних кошторисів. При цьому підсумкова потреба матеріально-технічних ресурсів визначається на підставі відомостей ресурсів, а підсумкова вартість – на підставі локальних кошторисів»;
  • розробити форми та методику складання локального кошторису, договірної ціни та акту виконаних робіт, які встановлюють остаточну вартість по кожному кошторисному рядку, як це прийнято за європейськими нормами;
  • переглянути існуючі показники та/або методики визначення прибутку, загальновиробничих та адміністративних витрат. Наприклад: загальновиробничі витрати визначати від кошторисної заробітної плати, а адміністративні витрати та прибуток від суми прямих і загальновиробничих витрат.

Разом з тим ще 2014 року у резолюції Конференції зазначалось, що системі ціноутворення у будівництві необхідні зміни, які відповідають світовій практиці і наближають роботу вітчизняних підприємств та фахівців до європейських умов. Така реформа вимагатиме перегляду підходів до нормування і ціноутворення у будівництві у відповідності до європейських стандартів, інституційних змін, заходів з боку низки органів державного управління у будівельній, податковій, економіко-фінансовій, статистичній сферах. Для такої роботи доцільно створити незалежну міжгалузеву фахову групу з розробки змін до системи ціноутворення у будівництві.

Сторінки: 1 2 3 4 5 6