Поняття суті ВІМ технологій, проблеми їх розробки

З iBMS в кошторисні програмні комплекси поверталася інформація з уже розрахованими обсягами, ресурсами і вартістю прямих витрат, прив’язаними до конкретних елементів будівлі. У кошторисних програмах залишалося тільки «підкрутити» витрати, пов’язані з випуском об’єктних кошторисів і зведених кошторисних розрахунків, і забезпечити випуск відповідних форм документів.
Не все, звичайно, так просто, як я розповів, але спрощено я сказав про ті цілі, які ми перед собою ставили, кінцевим результатом реалізації цих цілей було – створення єдиної автоматизованої технологічної лінії обробки і передачі інформації від етапу проектування об’єкта до його здачі в експлуатацію.
З «Інвестора» проектно-кошторисна інформація, структурована по конструктивних елементах (КЕ) або укрупненим технологічних комплексів робіт (УТКР), в автоматизованому режимі (з усіма ресурсно-вартісними показниками, включаючи конкретні склади виконавців (бригад-ланок, з їх конкретною виробкою і заробітною платою) передавалася в програмні комплекси управління проектами. Формуючи тим самим 5D модель, яка визначає вже і терміни будівництва (монтажу) кожного конструктивного елементу або інженерної системи будинку.
Тобто використовуючи зазначені комплекси, ми були готові до того, щоб почати впроваджувати в наших проектних і будівельних організаціях ту технологію, яка сьогодні називається ВІМ.
Західні технології за цей час пішли вперед і з’явилися нові завдання, пов’язані вже з більш широкими можливостями БІМ-технологій.
Основні з них, це:
• прив’язка конструктивних елементів будівель, споруд та інженерних мереж до прийнятої їх міжнародної класифікації в UNIFORMAT II, ​​що потребувало відповідної прив’язки класифікації Українського будівельного класифікатора УБК до міжнародної класифікації по UNIFORMAT IІ;
• обмін інформацією, з використанням уніфікованих форматів обміну даними IFC і ​​XML, на всіх етапах життєвого циклу проекту;
• І третє, включення в інформаційне та програмне забезпечення етапу експлуатації будівельної продукції, про що я говорив вище.
Якщо ми вирішимо ці три завдання, то залишимося на рівні західних технологій, в міжнародному інформаційному просторі будівельної галузі. В іншому випадку я не бачу ніяких перспектив виживання будівельної галузі України в конкурентній боротьбі з західними будівельними фірмами.
Всі наші діючі програмні комплекси, включаючи кошторисні програми, з їх застарілою методологією розрахунку вартості та нормативною базою, виявляться нікому не цікавими і не потрібними. Це серйозний виклик від західних конкурентів і технологій, який вже не витримали багато наших галузей в промисловості і науці.
В кінці свого такого тривалого виступу хотілося б сказати про наступне.
Про формати обміну даними між різними програмними комплексами.
Зараз у нас функціонує тільки один формат обміну між кошторисними програмами

ІБД-5. Вся його структура спрямована тільки на визначення вартості будівництва і не містить ніякої інформації, пов’язаної з технологією будівництва. При введенні додаткових реквізитів, необхідно змінювати все програмне забезпечення, пов’язане з цим форматом. Присутні програмісти краще за мене знають, що собою являє ця робота.

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7