Поняття суті ВІМ технологій, проблеми їх розробки

Адже всі роботи і обсяги потрібно розподілити по поверхах, захваткам, конструктивним елементам, плюс ресурси, які в нашій кошторисній документації можуть бути абсолютно не прив’язані до робіт.
Вирішення цього завдання і стало основною функцією програмного комплексу «Інвестор» – створення, так званого структурованого кошторису, з розподілом обсягів робіт по захваткам і конструктивним елементам. Крім того з призначенням на кожну роботу конкретних виконавців – ланки, бригади з робочими певної спеціалізації і кваліфікації, з їх чисельним складом, для можливості визначення тривалості роботи, по кожному конструктивному елементу.
Раніше такі склади бригад були в виробничих нормативах ЕНиР, яких зараз немає.

За те є, так званий, середній розряд робітника з його середньою тарифною ставкою, який в графіках будівництва не працює. Такого «середнього робочого» не існує в природі.
Вся ця структурована кошторисна документація формується в «Інвесторі» в напівавтоматичному режимі (автомат тут не працює). Оброблена в «Інвесторі» структурована кошторисна документація подається в програмні комплекси управління проектами MS Project, Spider Project, Рrimavera і аналогічні їм, для визначення термінів будівництва, для розподілу в часі графіків руху робочої сили, графіків поставки матеріалів і конструкцій, графіків руху машин і механізмів, графіків фінансування тощо

Виходячи з цих графіків, можна було б вести облік виконаних робіт і списання матеріальних ресурсів. Але наші нормативи і прийняті форми звітності (Форма 2в, форма 3, М-29) цього не дозволяють. Доводилося повертати інформацію із зазначених комплексів управління проектами в «Інвестор», робити зворотне розукрупнення робіт, прив’язуючи щомісячне виконання, по роботам і конструктивним елементам мережевого графіка, до конкретних одиничних кошторисних рядків і формувати узаконені звітні документи. Яка користь від такої звітності була від цього замовнику важко уявити.
Ось це і було основною функцією програмного комплексу «Інвестор», яка дозволяла забезпечити вхідною інформацією програмні комплекси управління проектами, кроком назад створювати звітні документи по виконаним обсягам робіт, і наблизити рівень заробітної плати і терміни будівництва до реальної ситуації, що складається на кожному будівельному об’єкті. Саме ця інформація була потрібна в той час замовнику від підрядника.

Ми тоді рідко згадували роль інвестора, не говорили про його кінцеві цілі при фінансуванні будівництва. Питання прибутку у нас асоціювався тоді, якимось чином, з додатковою вартістю.
Йшли роки і з’явилися нові тенденції в проектуванні і будівництві – з’явилися 3D моделі об’ємного проектування і нові можливості наповнення цих моделей інформацією, яка могла бути використана, як для кошторисних розрахунків, так і для управління будівництвом. І знову ж виник інформаційний розрив тепер уже між проектною та кошторисною документацією.

Вся створена при проектуванні інформація могла бути в повному обсязі використана в кошторисних розрахунках: як для автоматизованого розрахунку обсягів робіт, визначення вартості будівництва в кошторисній документації, так і для управління проектами: для визначення термінів будівництва, формування вищезазначених графіків виконання робіт, в т.ч. на основі мережевих моделей.
І ми приступили до розробки програмного комплексу iBMS, який вбирав у себе всю інформацію з 3-х мірної моделі проектування (а це конструкції, матеріали з їх просторовою геометричною прив’язкою до вісей і висотних позначок моделі будівлі і пов’язував ці конструктивні елементи з інформацією кошторисної нормативної бази, з вартістю, з отриманням, як прийнято зараз називати, 4D моделлю. Це забезпечувало можливість на основі моделі будівлі визначати в автоматичному режимі, як обсяги, так і вартість кожного конструктивного елементу, частини будівлі, захватки, що виділяється і об’єкта в цілому. Найкраще це відбувалося при подачі інформації з програмного комплексу «Інвестор», де кошторисна документація вже була структурована з використанням класифікатора УБК, або з будь-якої іншої кошторисної нормативної бази даних, в т.ч. з російських кошторисних програмних комплексів.

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7