Поняття суті ВІМ технологій, проблеми їх розробки

У той же час була проголошена і почала впроваджуватися багатогалузева Державна програма інформатизації України, в якій наш колектив взяв участь.
Під керівництвом Держкомстату та Мінстату ми взяли безпосередню участь в розробці Державного класифікатора продукції та послуг – ДКПП (зараз, по-моєму це ДК 016-2010). Секція F, розділ 45 «Будівельно-монтажні роботи та будівельна продукція» розроблені повністю нашим колективом. Сьогодні ви всі користуєтеся цим класифікатором, його новими версіями, реєструючи свої фірми і види їх діяльності.
Досвід цієї роботи став поштовхом до розробки «Українського будівельного класифікатора» (УБК), який пройшов всі узгодження різних відомств, але так і не був затверджений до застосування тодішнім керівництвом Держбуду, хоча і був узгоджений з керівниками багатьох його підрозділів і був неодноразово рекомендований до застосування Академією будівництва України.

Причини – питання особливе і зараз не будемо про це говорити.

Чому виникла необхідність в розробці цього класифікатора, хоча він в якійсь мірі повторював класифікацію державного класифікатора ДКПП. Значна кількість класифікацій ДКПП, які ми повинні були гармонізувати відповідно до міжнародних стандартів, нас не влаштовували. Тому що класифікація ДКПП була спрямована суто на статистичну звітність, і всі ресурси в ньому були класифіковані по галузях їх виробництва. А для будівельної діяльності багато позицій було необхідно класифікувати трохи інакше: роботи за технологією їх виробництва, а матеріали і конструкції по їх функціональному призначенню і застосуванню в будівельній галузі, а не за місцем і способом їх виготовлення.
Французи, які приймали участь в розробці ДКПП від ЄС, надали нам підказку в тому, що в різних країнах Евросоюзу розробляють свої галузеві класифікатори, які лише на верхньому рівні гармонізовані з державними класифікаторами статистики, а через них і з міжнародними класифікаціями, для гармонізації економічних показників різних країн.
Для чого я це все розповідаю, тільки для того, що б всім стало зрозуміло, що ще 20 років тому, в перші роки нашої незалежності ми йшли до гармонізації нашого інформаційного простору з міжнародним. А зараз, через 20 років, настав час наступного етапу гармонізації наших економік в різних галузях, в т.ч. в будівництві, але вже на зовсім іншому рівні, на рівні і етапі впровадження тих же ВІМ- технологій.
Що давала розробка УБК, якби він був затверджений в той період:
1. Ми би мали в ціноутворенні базу даних з єдиною класифікацією укрупнених робіт і послуг в будівництві, з різними рівнями їх укрупнень, аж до можливості повномасштабного формування баз даних об’єктів – аналогів і конструктивних елементів в них, використовуючи при цьому всю ту ж, нормативну, діючу і сьогодні, базу даних.
2. Ми б мали Регіональні бази даних матеріалів і ресурсів, з їх регіональними цінами. Те, що сьогодні намагаються повторити Сергій Борисович, в своєму регіоні і «Інпроект» в своїх збірниках.
При тому, що вся ця інформація, її класифікація і система кодування були б єдиними для всіх учасників інвестиційного процесу. Зараз, на превеликий жаль, цього немає, що істотно заважає нам в розробці і впровадженню в Україні ВІМ- технологій.
Те що це не порожні слова, підтверджую вам наступними виданнями того часу. (Журнали: «Будівельні ціни» і УСК «Український будівельний каталог». Не плутайте з УБК.)
Виникає питання: Чому ці розробки не були прийняті в той час?

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7