Лист Заступнику Міністра Парцхаладзе Л.Р.

• Друге – забезпечити передачу всього комплексу проектної та кошторисної інформації про проект з інформаційної моделі об’єкта в цілому або окремих його елементів в будь-які діючі кошторисні програмні комплекси;
• Третє – забезпечити вільний обмін інформацією на всіх етапах інвестиційного процесу, на основі сучасних універсальних форматів, які всіляко і активно впроваджуються в усьому цивілізованому світі (IFC і XML);
• Четверте – забезпечити переведення всієї проектної документації, систематизуючи її і включаючи весь документообіг, в електронний вигляд, і організувати ведення електронних архівів проектів, в т.ч. зі створенням, веденням і використанням баз даних об’єктів-аналогів.

Зразком в впровадженні цього напрямку може стати Центральний проектний інститут Міністерства оборони, який застосував інформаційне моделювання при проектуванні космодрому у Бразилії.

В напрямку визначення вартості об’єктів будівництва та створення сучасної кошторисної нормативної бази:
• Перше – необхідно почати широке застосування різних підходів до визначення вартості будівництва на різних етапах інвестиційного процесу: не тільки витратного (ресурсного) методу, прийнятого в Україні, а й широкого використання дохідного і порівняльного методів, прийнятих на Заході, і які вже отримують все більше застосування в Росії, Білорусі та Казахстані.
• Друге – приділити належну увагу внесенню суттєвих змін у підходах до достовірного визначення вартості будівництва та їх відповідності міжнародним досвіду і стандартам;
• Третє – визначення вартості будівництва повинно охоплювати не тільки етап самого процесу будівництва, але і вартість всього життєвого циклу об’єкта, що вкрай важливо для вибору і впровадження найбільш ефективних проектних рішень;
• Четверте – забезпечити створення баз даних конструктивних елементів різних типів об’єктів, їх єдиної класифікації, для попереднього визначення вартості будівництва, гармонізованих з міжнародною класифікацією, на прикладі широко розповсюджуваного в США, Європі та Канаді UNIFORMAT ІІ, який за своєю структурою і класифікацією дуже нагадує Український будівельний Класифікатор -УБК, який вже неодноразово пропонувався до застосування Мінрегіонбуду Академією будівництва України.
• П’яте – почати формування баз даних об’єктів – аналогів, на основі електронних паспортів об’єктів, в т.ч. з використанням аналогічних баз даних, створених в країнах з розвиненою ринковою економікою і в країнах СНД, з урахуванням досвіду їх використання в цих країнах;
• Шосте – почати створення багаторівневих нормативів для різних етапів проектування та будівництва, які враховують різний підхід і інтерес до їх використання інвесторів (замовників) і підрядників, в т.ч. при веденні тендерних торгів.
• Сьоме – при створені (модернізації) діючої нормативної бази ціноутворення необхідно
враховувати сучасні методи кодування та класифікації інформації, що забезпечують сучасні методи її інформаційної та програмної обробки, гармонізацію з відповідними міжнародними стандартами. Видалити з діючої нормативної бази застарілі методи та технології ведення будівництва, матеріали та конструкції, які вже давно не використовуються в сучасних технологічних процесах.
• Восьме – забезпечити широке застосування внутрішньо фірмових нормативів, що враховують як особливості будівництва кожного конкретного об’єкта, умови матеріально-технічного забезпечення в регіоні, технологію ведення робіт прийнятих в конкретній будівельної організації, так і рівень заробітної плати конкретних виконавців, відповідної їх кваліфікації в кожній організації, відмовившись від визначення «середньої температури по лікарні», щодо середнього розряду роботи і відповідного йому тарифу.

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7